- “Є” – найцікавіший
проект, який я побачив за останній час на Україні. Бо
зібрати таку кількість українських виконавців на нинішній
день дуже важко. І взагалі, Олег - дуже талановита людина,
він постійно, як акумулятор, як магніт притягує до себе
людей.
- Ти брав участь
у попередньому проекті “Є” 1995 року. Чим, на твою думку,
відрізняється він від цьогорічного “...але час, як ріка...”?
- Цей проект є мудрішим. За вісім років ми подорослішали,
змінилися погляди (безумовно, у кращий бік), та й музика
змінилася, вона стала більш філософською.
- Ти можеш впізнати
"Джонову" музику з-поміж іншої?
- Безумовно, так. Бо то - музика Олега. Вона настільки
своєрідна, що у якісь рамки її вкладати ніхто не має
права. Зрештою, музику взагалі неможливо вкладати в
рамки.
- Але ж є щось
у ній такого неповторного?
- В Олега є філософське бачення, от він сам філософ,
відповідно й музика така. Тобто неповторна музична філософія.
- Як довго ти
знаєш "Джона"?
- Ой, давно... Ще із “Клубу Шанувальників Чаю”, забув
навіть, десь із початку дев’яностих.
- Що ти можеш
сказати про нього?
- Це мій друг. У мене їх мало, і я не можу їх якось
охарактеризувати...
- ...як особистість?
- Дуже важко сказати... Дуже непересічна людина. І це
всі відчувають просто.
- Як гадаєш,
чим актуальний цей проект, не будемо брати глобально
цілу Україну, а наприклад, у Львові?
- Зараз, мушу подумати...
- Багато хто
говорить, що цей проект – на майбутнє.
- Так, напевно, це і є відповідь: це - альбом майбутнього.
Це, я би навіть сказав, вкладення грошей у майбутнє.
- Що цей проект
дав особисто тобі, окрім можливості для самореалізації?
- Насамперед можливість спілкування. Це мені так необхідно
зараз. Я щойно приїхав з-за кордону, з Єгипту, спеціально
на проект Олега. Тут, у Львові, я зустрів багато людей,
із якими давно не бачився. Я навчаюся зараз. Я не боюся
це сказати у сорок один рік. Так, в Олеговому проекті
я навчаюся грати на клавішних. Я просто учень, отак.
Коли "Джон" мені телефонував із приводу проекту,
я дуже хвилювався, чи дам собі з тим раду, бо все-таки
щось стало інакшим...
- "Джон"
ставить планку?
- Так, і слава Богу. Це дуже важливо - він іде вперед.
Це дуже відчувається. Я помічаю, наскільки зараз на
Заході йде все вниз, стає бездуховним... А тут є те,
що від душі. В Олега інакше й не може бути.
- Чи є якась
композиція в альбомі, яка тобі найбільше до серця, до
душі?
- Напевно, та, де Славко Вакарчук співає.
- “В очах твоїх...”
- Так. Хоча кожна композиція зроблена від душі Олега.
- Що би ти побажав
йому на майбутнє?
- Лєжику, дорогий, я тебе дуже люблю, вітаю тебе із
Днем народження! Бажаю щастя й здоров’я, процвітання
його родині. Грошей і здоров’я, грошей і здоров’я, а
решта в нього є, слава Богу. |